Guardò la finestra dalla porta…
…entrare significava uscire,
prima o poi.
Adagiò il suo sguardo sul davanzale: il giardino intorno brulicava.
La soglia si nascose dietro lo stipite…
…il muro cieco non lo scorse
pur sentendosi sfiorare dal suo scorrere rivolto.
Provò ad accogliere in sé la sua immagine,
non ottenne che un esile riflesso,
vi si immerse lo stesso.
Stese i suoi panni in bagno al caldo:
vide il vapore intrappolato
cercare un'uscita nel soffitto.
Seduto con la testa sopra un piatto,
si scorse in quei frammenti di cibi
inscatolati in un dentro.
Dondolando sulla sedia della nonna
morta allegra gli era parso di vederla
ridere del suo inutile dondolio.
Il rantolo trattenuto tra le dita
spezzate di una mano sanguinante
aveva tentato di esprimere un'esplosione
che in principio doveva essere di gioia.
Si trascorsero trascurandosi centinaia di frammentarie abitudini.
Intrappolato nella banalità
non ricordava più da dove vi fosse entrato.
Le finestre una volta erano più grandi:
ora la luce che filtrava dagli spessi vetri
era appena sufficiente per riconoscere delle forme…
…le sostanze restavano sconosciute.
Di una moglie non ricordava neanche il viso mentre la salutava distratto.
Usciva molto,
ma in poche volte
e ogni volta aveva difficoltà
a ritrovare il passaggio.
Era puro caso che ogni volta ci riuscisse:
la porta non ne notava più la differenza.
I mobili gli si muovevano intorno urtandosi come dei familiari sconosciuti.
Nel cam(m)ino il fuoco ogni tanto si accendeva,
solo per piccoli istanti:
piccole scintille di vita che sperava di sopravviversi.
Erano passati troppi e silenziosi anni.
Si ritrovò a raccogliere
i frammenti della propria immagine,
lo specchio aveva riflettuto
a lungo la sua falsità
spandendola sul pavimento.
Alla sera sbadigliò dimenticandosi,
contraddicendosi ulteriormente
sopravvisse ancora alla propria civiltà.
Poco a poco gli si vuotò l'intorno.
Apprese il seguito comodamente seduto sulla sua poltrona:
nemmeno la morte riuscì ad infrangere la sua indifferenza.
Quando uscì neanche se ne accorse.
He looked at the window of the door ...Meant ... get out,sooner or later.
He laid his eyes on the window sill: crawling around the garden.
The threshold hid behind the door jamb ...... The blind wall will not lastalthough she felt his touch scroll addressed.
He tried for the reception of her image,did not get a tiny reflection,I dived the same.
Spread their clothes in the warm bath:saw the steam trappedlook for an exit in the ceiling.
Sitting with his head on a plate,you saw in those fragments of foodin a boxed inside.
Grandma's rocking chairLife had seemed happy to see herlaughing at his futile swing.
The rattle held between the fingersbroken a bloody handhad tried to express an explosionwhich in principle should have been joy.
He spent hundreds of fragmentary neglecting habits.
Trapped in the banalitycould not remember where I had entered.
The windows were once the largest:now the light filtered by the thick glasseswas just enough to recognize the shapes ...... Substances remained unknown.
Of a wife did not even greet her face while distracted.
He would go out much,but in a few timesand each time had difficultyto find the passage.It was pure coincidence that every time we could:the door did not noticed the difference.
I moved the furniture around bumping into each other as a family of strangers.
In the cam (m) ino the fire occasionally lighted,only small moments:small sparks of life that hope to survive.
It had been too long and silent years.
He found himself collectingthe fragments of his own image,the mirror had reflectedlong its falsityspread on the floor.
In the evening yawned forgetting,Further contradictingsurvived even to their own civilization.
Little by little, emptied around.
He learned more comfortably in your seat:death even managed to break his indifference.
When he came out even noticed it.
Er schaute auf das Fenster der Tür ...Meant ... get out,früher oder später.
Er legte seine Augen auf der Fensterbank: Krabbeln rund um den Garten.
Die Schwelle versteckte sich hinter dem Türrahmen ...... Der blinde Wand wird nicht zuletztobwohl sie spürte, wie seine Touch-Scroll gerichtet.
Er versuchte, für den Empfang von ihrem Bild,nicht bekommen eine kleine Reflexion,Ich tauchte das gleiche.
Breiteten ihre Kleider in der warmen Badewanne:sah den Dampf gefangenSuchen Sie nach einer Ausfahrt in die Decke.
Sitzen mit dem Kopf auf einem Teller,Sie sah in die Fragmente von Lebensmittelnin einem boxed innen.
Omas SchaukelstuhlDas Leben schien froh zu sehen, ihrlacht über seine vergeblichen Gange.
Die Rassel zwischen den Fingern gehaltengebrochen eine blutige Handhatte versucht, eine Explosion zum Ausdruckdie im Prinzip sollte Freude gewesen.
Er verbrachte Hunderte von fragmentarischen vernachlässigen Gewohnheiten.
Gefangen in der Banalitätkonnte sich nicht erinnern, wo ich betreten hatte.
Die Fenster waren einst der größte:nun das Licht durch die dicke Brille gefiltertwar gerade genug, um die Formen zu erkennen ...... Stoffe unbekannt geblieben.
Von einer Frau nicht einmal gegrüßt ihr Gesicht, während abgelenkt.
Er würde gehen viel,aber in ein paar Malund jedes Mal hatte Schwierigkeitenzu finden, die Passage.Es war reiner Zufall, dass jedes Mal, wenn wir könnten:die Tür nicht den Unterschied bemerkt.
Ich zog die Möbel um aneinander stoßen, als eine Familie von Fremden.
In der cam (m) ino das Feuer gelegentlich beleuchtet,nur kleine Momente:kleinen Funken des Lebens, um zu überleben hoffen.
Es war zu lang und leise Jahren.
Er befand sich zu sammelndie Fragmente sein eigenes Bild,Spiegel hatte widerlange ihre Falschheitverteilt auf dem Boden.
In den Abend gähnte vergessen,Weitere widersprechenüberlebten sogar ihre eigene Zivilisation.
Allmählich leerte sich um.
Er lernte mehr bequem in Ihrem Sitz:Tod schaffte es sogar, seine Gleichgültigkeit zu durchbrechen.
Als er herauskam, auch bemerkt.
Он посмотрел на окна двери ...Предназначен ... выйти,рано или поздно.
Он положил глаз на подоконнике: ползал сад.
Порог спрятался за дверной косяк ...... Глухой стеной не будет длитьсяхотя она почувствовала его прикосновение прокрутки решать.
Он осужден за получение ее образ,не получил крошечное отражение,Я нырнул же.
Постилали одежды свои по теплой ванне:увидел паром ловушкеискать выход в потолок.
Сидя с головой на блюде,Вы видели в те фрагменты пищив коробке внутри.
Качалки бабушки стулЖизнь казалась счастливой, чтобы увидеть еесмеялись над его бесполезно разгаре.
Погремушки, состоявшийся между пальцамисломанной кровавая рукапытался выразить взрывкоторая в принципе должна была радость.
Он провел сотни фрагментарно пренебрегая привычки.
Застрявшие в банальностьНе мог вспомнить, где я вошел.
Окна были когда-то крупнейшего:Теперь свет фильтруется очки с толстыми стекламибыло достаточно, чтобы признать, форм ...... Веществ остается неизвестным.
Из жена даже не приветствовать ее лицо, когда отвлекается.
Он выходил много,но в несколько рази каждый раз с трудомнайти проход.Это была чистая случайность, что каждый раз, когда мы могли бы:Дверь не заметил разницы.
Я переехал мебель вокруг натыкаясь друг на друга, как семья посторонних.
В камеру (м) ино огонь иногда освещенные,лишь небольшие моменты:небольшой искры жизни, что надежда на выживание.
Это было слишком долго и тихо лет.
Он обнаружил, что сборфрагменты образу Своему,Зеркало отразилодолго ее ложностьна полу.
Вечером зевнул забывая,Далее противоречащиевыжил даже их собственной цивилизации.
Постепенно опустели вокруг.
Он узнал, более комфортно в кресле:смерть даже удалось сломить его безразличие.
Когда он вышел, даже не заметил этого.
Він подивився на вікна двері ...Призначений ... вийти,рано чи пізно.
Він поклав око на підвіконні: повзав сад.
Поріг сховався за одвірок ...... Глухий стіною не буде триватихоча вона відчула його дотик прокрутки вирішувати.
Він засуджений за отримання її образ,не отримав крихітне відображення,Я пірнув ж.
Стелили одежу свою по теплій ванні:побачив пором пастцішукати вихід у стелю.
Сидячи з головою на блюді,Ви бачили в ті фрагменти їжів коробці всередині.
Качалки бабусі стілецьЖиття здавалося щасливою, щоб побачити їїсміялися над його марно розпалі.
Брязкальця, що відбувся між пальцямизламаною кривава руканамагався висловити вибухяка в принципі повинна була радість.
Він провів сотні фрагментарно нехтуючи звички.
Застряглі в банальністьНе міг пригадати, де я увійшов.
Вікна були колись найбільшого:Тепер світло фільтрується окуляри з товстими скельцямибуло достатньо, щоб визнати, форм ...... Речовин залишається невідомим.
З дружина навіть не вітати її обличчя, коли відволікається.
Він виходив багато,але в кілька разіві кожного разу з працеюзнайти прохід.Це була чиста випадковість, що кожного разу, коли ми могли б:Двері не помітив різниці.
Я переїхав меблі навколо натикаючись один на одного, як сім'я сторонніх.
У камеру (м) іно вогонь іноді освітлені,лише невеликі моменти:невеликий іскри життя, що надія на виживання.
Це було дуже довго і тихо років.
Він виявив, що збірфрагменти образу Своєму,Дзеркало відобразилодовго її хибністьна підлозі.
Увечері позіхнув забуваючи,Далі суперечатьвижив навіть їх власної цивілізації.
Поступово спорожніли навколо.
Він дізнався, більш комфортно в кріслі:смерть навіть вдалося зламати його байдужість.
Коли він вийшов, навіть не помітив цього.
Miró por la ventana de la puerta ...Decir ... salir,tarde o temprano.
Él puso sus ojos en el alféizar de la ventana: gateando por el jardín.
El umbral se escondió detrás de la jamba de la puerta ...... El muro ciego no va a durara pesar de que sentía que su desplazamiento táctil en cuenta.
Él trató de la recepción de su imagen,no obtuvo una pequeña reflexión,Me tiré de la misma.
Tendía sus mantos en el baño con agua tibia:vio el vapor atrapadobuscar una salida en el techo.
Sentado con la cabeza en un plato,se vio en los fragmentos de los alimentosen el interior de una caja.
Mecedora de la abuelaLa vida parecía feliz de ver a suriéndose de su swing inútil.
El traqueteo sujeta entre los dedosroto una mano ensangrentadahabía tratado de expresar una explosiónque en principio debería haber sido la alegría.
Pasó cientos de fragmentos descuidar los hábitos.
Atrapados en la banalidadNo podía recordar dónde había entrado.
Las ventanas fueron una vez el más grande:Ahora la luz se filtraba por las gruesas gafasera suficiente para reconocer las formas ...... Sustancias sigue siendo desconocido.
De una esposa ni siquiera saludar a su cara mientras se está distraído.
Salía mucho,pero en un par de vecesy cada vez que tenían dificultades parapara encontrar el paso.Fue pura casualidad que cada vez que podía:la puerta no se notó la diferencia.
Moví el mobiliario en el interior chocan entre sí como una familia de extraños.
En la cámara (m) ino el fuego de vez en cuando iluminada,sólo pequeños momentos:pequeñas chispas de la vida que la esperanza de sobrevivir.
Habían pasado años muy larga y silenciosa.
Se encontró la recogidalos fragmentos de su propia imagen,el espejo había reflejadolargo de su falsedadextendida en el suelo.
Por la noche se abría el olvido,Más en contradicciónsobrevivido incluso a su propia civilización.
Poco a poco, vaciaron todo.
Aprendió más cómodamente en su asiento:la muerte llegó incluso a romper su indiferencia.
Cuando salió ni siquiera se dio cuenta.
Il regarda à la fenêtre de la porte ...Meant ... sortir,tôt ou tard.
Il a posé ses yeux sur le rebord de la fenêtre: ramper autour du jardin.
Le seuil caché derrière le chambranle de la porte ...... Le mur aveugle ne va pas durerBien qu'elle se sentait sa touche de défilement abordées.
Il a essayé pour la réception de son image,n'a pas eu une réflexion minuscule,J'ai plongé les mêmes.
Étendirent leurs vêtements dans le bain chaud:vu la vapeur emprisonnéechercher une sortie dans le plafond.
Assis avec sa tête sur un plateau,vous avez vu dans ces fragments de nourrituredans une boîte à l'intérieur.
Chaise berçante de grand-mamanLa vie semblait heureuse de voir sonrire à son swing futile.
Le hochet a tenu entre les doigtscassé une main sanglanteavait tenté d'exprimer une explosionqui devraient en principe avoir été la joie.
Il a passé des centaines de fragments habitudes négliger.
Piégé dans la banaliténe pouvait pas se rappeler où j'étais entré.
Les fenêtres étaient autrefois le plus grand:maintenant la lumière filtrée par les lunettes épaissesétait juste assez pour reconnaître les formes ...... Les substances restait inconnu.
D'une femme n'a même pas saluer son visage tout en distrait.
Il sortait beaucoup,mais dans quelques tempset à chaque fois eu de la difficultépour trouver le passage.Il était une pure coïncidence que chaque fois que nous avons pu:la porte n'a pas remarqué la différence.
J'ai déménagé les meubles autour de cogner les uns les autres comme une famille d'étrangers.
Dans la came (m) ino le feu allumé occasionnellement,seuls petits moments:petites étincelles de vie que l'espoir de survivre.
Cela faisait des années trop long et silencieux.
Il s'est trouvé collecteles fragments de sa propre image,le miroir a reflétélongtemps sa faussetérépandre sur le sol.
Dans la soirée, bâilla oublier,En outre en contradiction avecmême survécu à leur propre civilisation.
Peu à peu, vidé autour.
Il a appris plus confortablement dans votre siège:la mort a même réussi à briser son indifférence.
Quand il est sorti, même remarqué.
Ele olhou para a janela da porta ...Significava ... sair,mais cedo ou mais tarde.
Ele pôs os olhos no peitoril da janela: rastejando ao redor do jardim.
O limiar escondeu atrás do batente da porta ...... A parede cega não vai durarembora ela sentiu o seu toque de rolagem abordados.
Ele tentou para a recepção de sua imagem,não ter um reflexo pequeno,Mergulhei o mesmo.
Espalhe suas roupas no banho quente:viu o vapor presoprocurar uma saída no teto.
Sentado com a cabeça em uma placa,você viu nesses fragmentos de alimentosdentro de uma caixa.
Cadeira de balanço da vovóA vida parecia feliz em vê-larindo de seu balanço fútil.
O chocalho realizada entre os dedosquebrado uma mão sangrentatentou expressar uma explosãoque em princípio deveria ter sido de alegria.
Ele gastou centenas de fragmentos hábitos negligenciar.
Trapped in a banalidadenão se lembrava onde tinha entrado.
As janelas eram maiores:agora a luz filtrada pelos óculos de lentes grossasera apenas o suficiente para reconhecer as formas ...... Substâncias permaneceu desconhecido.
De uma mulher nem sequer cumprimentar seu rosto enquanto está distraído.
Ele saía muito,mas em algumas vezese cada vez que tinha dificuldadepara encontrar a passagem.Foi pura coincidência que toda vez que poderia:a porta não se notou a diferença.
Mudei a mobília em torno batendo uns nos outros como uma família de estranhos.
Na (m) cam ino o fogo aceso, ocasionalmente,apenas pequenos momentos:pequenas faíscas de vida que a esperança de sobreviver.
Fazia anos muito longa e silenciosa.
Ele encontrou-se coletaros fragmentos de sua própria imagem,o espelho tinha refletidolonga sua falsidadeespalhados no chão.
À noite bocejou esquecimento,Além disso contradizendosobreviveu até mesmo a sua própria civilização.
Pouco a pouco, esvaziado ao redor.
Ele aprendeu mais confortavelmente em seu assento:mesmo a morte conseguiu quebrar a sua indiferença.
Quando ele saiu mesmo percebeu.
Úgy nézett az ablak az ajtó ...Jelentette ... kijutni,előbb vagy utóbb.
Letette a szemét az ablakpárkányon: mászik a kertben.
A küszöb mögé az ajtó ajtófélfa ...... A vak fal nem tartBár érezte, hogy érintse meg léptessen foglalkozni.
Megpróbálta fogadására az ő képe,nem kap egy kis gondolkodás,Én vetettem ugyanaz.
Spread ruhájukat a meleg fürdő:látta, hogy a gőz csapdábameg az exit a mennyezeten.
Ül a fejét egy tányérra,láttál azon töredékeit az élelmiszerEgy dobozos belül.
Nagymama hintaszékAz élet tűnt örülnek nekinevetett az ő hiábavaló hinta.
A csörgő között tartott az ujjaktörött véres kézzelmegpróbálta kifejezni egy robbanásamely elvileg kellett volna örömet.
Töltött több száz töredékes elhanyagolása szokásokat.
Csapdában a banalitásnem emlékszem, hol belépett.
Az ablakok egykor a legnagyobb:Most a fény által szűrt vastag szemüvegéppen elég ahhoz, hogy felismeri a formákat ...... Anyagok továbbra is ismeretlen.
A felesége nem is köszönt az arcát, miközben zavart.
Ő megy el sokat,de néhány alkalommalés minden alkalommal volt nehézhogy megtalálják a folyosón.Ez volt puszta véletlen, hogy minden alkalommal tudtunk:Az ajtó nem észre a különbséget.
Költöztem a bútorok körül nekimegy egymásnak, mint egy család az idegenek.
A kamera (m) ino a tűz olykor kivilágított,csak kis pillanat:kis szikra az élet, hogy a remény a túlélésre.
Nem volt túl hosszú, néma év.
Azon kapta magát, gyűjtésea töredékek a saját képére,A tükör is tükröződikHosszú a hamisságterjedt el a földön.
Este ásított felejtés,További ellentmondótúlélte, még a saját civilizációja.
Apránként, kiürült körül.
Tanult még kényelmesen ülve:halálát is sikerült megtörni a közönyt.
Amikor kijött, még észre.
彼はドアの窓を見て...意味...、抜け出す遅かれ早かれ。
彼は窓枠に目を置いた：庭の周りにクロールしている。
しきい値は、ドアのわき柱の後ろに隠れて......ブラインド壁には続かない彼女は感じたものの、彼のタッチは、対処スクロール。
彼は、彼女の画像の受信を試みた小さな反射を取得していない、私は同じように飛び込んだ。
温かいお風呂で自分の服を広げる。蒸気がトラップを見た天井の出口を探します。
プレートに頭で座り、あなたは、食品のものの断片で見た箱入りの内部インチ
おばあちゃんのロッキングチェア人生は彼女を見て喜んでいるようでしたしていた彼の無駄なスイングで笑って。
指の間開催されたガラガラ血まみれの手を破ら爆発を表現しようとした原則としてそれは喜びになるはずだった。
彼は断片的な無視習慣の何百を過ごした。
陳腐さの中に閉じ込め私が入力した場所を覚えておくことができなかった。
窓はかつて最大だった：今分厚い眼鏡で光をフィルタリング形状を認識するだけで十分だった......物質は不明であった。
気をしながら妻からも、彼女の顔に挨拶していない。
彼は、はるかに出かけるだろうしかし、数回のその都度、困難を持っていた通路を見つけるまで。私たちができるたびにいることそれは純粋な偶然でした。ドアは、違いに気づいたしていない。
私は見知らぬ人の家族としてお互いにぶつかっ周りに家具を移動。
カム（M）のino時折点灯火災で、わずかな瞬間：生き残るために望んで生命の小さな火花。
それは長すぎるとサイレント年されていた。
彼は彼自身が収集しています彼自身のイメージの断片を、ミラーは反映していた長くその欺まん床に広がる。
夕方には、忘れてあくびをしたさらに矛盾さらに、独自の文明に生き残った。
少しずつ、周りの空に。
彼はあなたの座席でより快適に学んだ。死も、彼の無関心を破ることができた。
彼が出て来たときにもそれに気づいた。
Se uită la fereastra de usa ...A însemnat ... ieşi,mai devreme sau mai târziu.
El a pus ochii pe pervazul ferestrei: accesarea cu crawlere în jurul valorii de grădină.
Pragul de ascuns în spatele uşii glaf ...... Perete orb nu va duradeşi ea a simţit atingerea lui de parcurgere adresează.
El a încercat pentru primirea de imaginea ei,nu a primit o reflexie mic,Am scufundat la fel.
Aşterneau hainele lor în baie calda:a văzut abur prinsuite pentru o iesire in tavan.
Şedinţa cu capul pe o farfurie,aţi văzut în acele fragmente de alimenteîntr-un interior în cutie.
Bunicii balansoarViaţa părea fericită să vadă eirâzând la leagăn lui zadarnice.
Rattle a avut loc între degeterupt o mână sângerosa încercat să-şi exprime o exploziecare, în principiu, ar fi fost bucurie.
El a petrecut sute de obiceiuri fragmentare neglija.
Prinşi în banalitateaNu-mi amintesc unde am intrat.
Ferestrele au fost odată cel mai mare:acum lumina filtrata de ochelari groasea fost doar suficient pentru a recunoaşte formele ...... Substanţe a rămas necunoscută.
Cu o soţie nu salut măcar faţa ei în timp ce distras.
El va ieşi mult,dar într-o de cateva orişi de fiecare dată când au avut dificultatipentru a găsi pasajul.A fost pură coincidenţă faptul că de fiecare dată când am putut:uşa nu a observat diferenţa.
M-am mutat în jurul valorii de mobilier ciocnindu-se ca o familie de străini.
În cam (m) Ino foc ocazional luminat,doar mici momente:scântei mici de viaţă, care spera sa supravietuiasca.
Aceasta a fost ani prea mult timp şi tăcut.
El a găsit el însuşi de colectarefragmente din propria imagine,oglindă a reflectatlung sa falsitateaîmprăştiate pe podea.
În seara căscă uitarea,Mai multe contradictoriisupravieţuit chiar propriei lor civilizaţii.
Încetul cu încetul, în jurul valorii de golit.
El a învăţat mult mai confortabil în scaunul dumneavoastră:moarte chiar a reuşit să rupă indiferenţa lui.
Când a ieşit chiar a observat.
Nessun commento:
Posta un commento